Скажи мені, та, яку любить душа моя,
де Ти відпочиваєш опісля полудня,
яке дерево береже твій спокій,
поки квіти упоюють твій нюх.
Доки день палає спекою
і тікають тіні, повернись додому.
Коли зорі сплять у світлі дня,
бережи себе під дахом дому.
Прийде ніч і не дасть нам спати,
ти покинеш наше обійстя,
і під ясним небом синім
будеш очі свої балувати.
Піднімися, вітре з півдня,
і принеси мені запах любові моєї!
УП
