ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

60

Ми, повсякчас стрічаєм ідеали,
і млосно дивимось ідеям їхнім вслід,
а ангелів, в чій суті труд немалий,
ні разу не запросим на обід.

За блодирами гонимося, льнучи,
і відчуваєм благоговійний страх,
а близьких убиваємо легко,
не розгубивши спокій, без запар.

Я втоптую у бруд ваш славний герб,
тихесенько здіймаю прапор вмерлих.
Опівночі шлю сяючий привіт,
і вам сміюсь на очі геть осліплих.

Всі відають — всьому прийде кінець,
і кожен сам собі кує вінець.

Автор: Cristian VonDyuk
🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]