Ти каєшся, що ти кохана мною,
інших обходиш десятою дорогою,
ти кидаєшся, клянешся, що інший
не заглядає вночі у голову твою.
Та регіт, чим мій слух давно томлений,
мене до інших висновків штовха,
я ревністю заочною гонений…
Порада серця — залишайся з ним.
Ти стільки раз приходиш серед ночі
і просишся назад у теплий дім,
і серце моє вірити так хоче,
і ніч холодна видається мені днем.
Та хоч обличчя твоє приховане баутою,
нещасний всяк, хто зв'яже життя з путою.
