ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Лірика    117

117

Ти одна з найпотужніших муз
І в обійми твої я тулюся
Підкоривши свій день свою долю тяжку
А на скон хоч би раз закохатись

Я б нікуди уже й не ходив
Й за пустими не буду ховатись
Зажуривсь, натомивсь, розхотів
Тілко б виспатись як після свята

На дурних нападає любов,
й випадково дається багатство
А тобі подалося в знаки
Обирати найкращих із нас

Настомившись на спадок років
Тяжких мук за тобою ганятись
Я знайшов тебе де не шукав
Як давно хтів з тобою обнятись

ЙВ

Автор: Cristian VonDyuk
🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]