ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Лірика    118

118

У мене в грудях замість серця кришталик солі
Він полишає мене крізь очі соленою водою
І я без волі стаю суворим до чужої болі
Простої людської а іноді навпаки дикої страшної

Навіщо вуха тупим потворам як вони не чують
По й що їм очі лютим курвам що крізь них не бачать
Діти мого народу, народ мій плаче

Якби не дав мені Бог такої лихої вдачі
Руки тонкої, батіг здоровий, а так стою і плачу
Вмиваюсь кров'ю братів маленьких байдуже
ніхто не бачить

ЙВ

Автор: Cristian VonDyuk
🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]