очі твої сяють попід небом,
моє ти ідолятко, мій кумир.
спомин спливає заревом ніжним
і тане, наче в сонці ранній мир.
на подвиги штовхають генерали,
а голови складають виконавці.
їх імена не увійдуть в аннали,
героями повстануть самозванці.
не знаю я, чи ще тебе побачу,
бо сльози всі давно вже утекли.
я віддаляюсь — та не серцем, наче,
хоч час міняє долі і шляхи.
коли я кликав — ти не озирнулась,
тепер ридаєш,.. та весна минулась.
ER
