Якщо я завтра не прокинусь – не журись.
Знай: я хотів лиш тільки твоїм бути другом,
Таким ручним, покірним, безхребетним,
Щоб, типу: «Де я ще собі таке знайду?»
Якщо ти знайдеш мої вірші – не хвилюйсь.
Та знай: це все було колись, давно, до тебе.
В душі ж я лиш тебе одну люблю
І через це не сплю ці ночі нині.
Прийми моє життя як подарунок –
Найкращий, найщиріший, як кришталь.
А смерть мою прийми як більший дар,
Характер мій, повір, – ще той подарок.
Живим мене не варто було й знати,
А мертвого навчилась ти кохати.
ER
