Вже липи квітнуть, рясно-рясно,
Скрізь вітер пахощі розніс,
Дощу не стало дуже вчасно,
У бджолах весь квітко́вий ліс.
Той цвіт на дереві, ще й влітку,
Повиснув дивом угорі,
Цілує погляд ніжну квітку
І посміхається бджолі.
А тій, смішній такій, мохнатій,
Нектар, пилок лиш на умі,
Гудуть, літають полосаті
Між лип у кожному дворі.
19.06.2026.
Ганна Зубко
