ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Філософські    Ми не про те молимось

Ми не про те молимось

Навіщо на чорта жалітися,
Він, роботу свою робить,
Треба собі, під ноги дивитися,
Він дурить нас та по колу водить.

Ми з чортом нераз побачимось,
Він посеред нас ходить,
Ще в досталь в зажурі наплачемось,
Він зрадить, продасть та нашкодить.

У нього свербить проказою,
Куца душа запродана,
Побита цією заразою,
Вона мов пустеля – зневоднена.

В піску, що сонцем пропалений,
В пеклі своїх помислів,
Таксамо обдурений, зломлений,
В тюрьмі непотрібних помислів.

Мов вовк, що виє до місяця,
Скавчить у степу безмовності,
Брехнею на мить зігріється,
І знову у прірву самотності.

Ми палимо степ, як з ним боремось,
Пустелю піском засипаємо,
Ми не про те молимось!
І винних не там шукаємо!

2026 рік

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]