О вічний гамір, суєта

О вічний гамір, суєта!
Куди поділась простота?
Усі проходять, мов вельможі
Ловлю лиш погляди ворожі.

Забули щирість, теплеє слівце
Душа ніяковіє, вона мов деревце
О вічний гамір, суєта!
Де простота? Пустота…..