«Бог осміяний бути не може»

«Не обманюйте себе:
Бог осміяний бути не може.
Що посіє людина, те й пожне»
А ми кажем: «За що нам, о Боже?»
У цій повісті місце сумне,
«Бог осміяний бути не може».
Й ти, людино, оце зрозумій,
З серця викинь усе, що не Боже,
І не будеш у вирі подій.
«Не обманюйте себе»
Не всесильна
Щоб усе подавалось тобі,
Шлях тернистий, не завжди комфортний,
Ми по вчинки проходим в журбі.
Все, що сіє людина, хай знає —
Відповісти за це прийде час.
«Бог осміяний бути не може»,
Хоч життя віддає за всіх нас.