– кого до раю не пускають? –
цікавлюся я у Петра.
а він: яка в тебе – питає –
мета?
відповідаю: туристична –
я у відпусці на три дні.
а він пита: чому тактичний
в багні?
– та був приліт, усіх накрило,
не встиг почистити те все…
а він мені якіїсь крила
несе.
– та ні! – кажу – ось тута с краю
зайду тихенечко і там
вздовж райських кущів погуляю
я сам.
а він так дивиться на мене –
мороз по шкірі пробива
і застряють десь аж у стегнах
слова.
– та вже, – він каже – тут початок
того що буде назавжди.
зрива з дверей якусь печатку.
– то йди…<br>Остап
