На деревах набрякнуть бруньки,
Теплий вітер попестить чоло,
Зацвірінькають в лісі пташки, –
Все, немов так завжди і було.
Білка визирне з свого дупла,
Хитрий заєць кору підбере,
І плескатиме рибка мала…
Коли. Путін. Помре.
Приберуть блокпости і окопи,
І про це видасть книгу Жадан,
Називатиме вата “укропи”
І львів'ян, і усіх донеччан,
Захисник повернеться додому,
І скуштує домашнє пюре,
Потім вип'є пивка зі знайомим…
Коли. Путін. Помре.
Зникнуть повені і землетруси,
І невинними стануть бобри,
І густіші в моржів будуть вуса,
Зійдуть з неба духовні дари,
Трансцендентне враз стане доступним,
І оновиться все, що старе,
Ще й ОАСК стане геть непідкупним…
Коли. Путін. Помре.
І побільшає зірок на небі,
Посвітлішає чорна діра,
Знову Елвіс гукне: “Камон, бейбі!”,
Кіт не стане душити щура,
Перезнімуть фінал “Гри престолів”,
Маск на Марсі зведе кабаре,
На Басейній не буде заторів…
Коли. Путін. Помре.
І нарешті весь світ зніме маски,
Знищать медики клятий ковід,
Водії пристібатимуть паски,
Не розтане у Арктиці лід,
Лукашенка посадять за грати,
Януковича чорт забере
І примусить могилу копати.
Коли! Путін! Помре!
<br>Макс Портвейн
