Пролетіли роки, наче мить,
Діти виросли, стали дорослими.
Час невпинно вперед все біжить,
Та змінити нічого не в змозі ми.
У дітей свої сім'ї й життя,
І онуки у нас підростають,
Бо батьківська доля така —
Діти швидко з гнізда відлітають.
Приспів:
Зупиніться, роки, не спішіть,
Не пізнали життя ми ще зовсім.
Зупиніться, роки, почекайте,
Хай загляне нам сонце у віконце.
Навкруги нас — природи краса,
Скоро осінь до нас завітає.
Хоч на скронях у нас сивина,
Сенсу ми до життя не втрачаєм.
А роки, наче птиці, летять,
І назад вони не повернуться.
Вже і діти чекають внучат,
А ми правнуків — як і годиться.
Як же швидко летять ці роки,
Ми не можемо їх зупинити.
Дуже скоро настане зима,
Але є у нас сенс далі жити.
Приспів:
Зупиніться, роки, не спішіть,
Не пізнали життя ми ще зовсім.
Зупиніться, роки, зачекайте,
Хай загляне нам сонце у віконце.
Навкруги нас — природи краса,
І до нас вже зима завітала.
Сріблом вкрила волосся вона,
Та жага до життя і не згасла.
30.07.2026
ПІСНЯ<br>Лариса
