Колись давно наші пращури вели книги роду.
В епоху князя Володимира вели літописи.
Вивчали в школі в літературі.
А сім'ї мали граматки про родичів.
В минулі часи зберігалися записи в церквах,
А тепер в архівах можна знайти.
Фамілії, роди різні мали,
Від селян і князівського роду.
Вільний козаків, а до сучасних прізвищ.
Мають древні коріння і імена також.
Від Аскольда, Святослава до Миколи і Володимира тягнуться різні значення імен.
Кожна фаміля має древній шлях від слов'ян, аж до сучасних століть.
Третяк, Урсол, Богачук і Пугачевські з'єднані в єдиний родовід.
Хтось народився в Вапнярка або живе у Львові, Києві і Одесі.
Був простим учителем,
Або декан Університету.
Працював на залізниці або промисловості.
Багато родичів маємо по всій Україні і закордоном,
Тягнуться Ів інші країни Європи.
Історія табличок і спогадів маємо.
Що втратили минулі зв'язки.
Могили на цвинтарі заросли травою,
Пращури зникають під землею.
Спогади кудись полетіли в вирій,
Що ми почали забувати своє коріння.
Пам'ять все розкладає по полицях,
Життя їх іде в забуття.
Фотографії і речі знищуються.
І голими стаємо ми.
Без коріння, ми можемо зникнути з історії нації.
Народ не має своє коріння зникає назавжди.
Скільки вороги нас не знищували,
В предки захищають невидимо нас.
Кожній нації і людини є свій охоронець.
Від віруючих, аж до славних героїв.
Полковник козак Третяк спочиває в Самарському монастирі.
Де ховали славних козаків.
Шану віддаймо їм.
І спомин збережемо в пам'яті роду.
За бажанням родичів багатий в мудрості мають.
Шану від царського роду.
Жити відокремлено.
Або кричати як філін до всіх.
Ознаки влилися во єдино,
Думай про своє життя.
Плануй своє майбутнє.
І знай історію роду свого.
Ким станеш у житті?
Рицарем або бардом.
Гарний спадок маєш ти,
Пишатися, є чимсь.
Та не забувай прославити його,
Щоб не зганьбився твій рід.
Денис Третяк 30.06.2026<br>Денис
