Через те, що коротке жало
У саме серце вп'ялось мені,
Під крило його думи забрало,
Я відбуваю у власному сні.
Я не вірю брехні більше слову,
І у правду не вірю святу.
Всі зв'язки розірвалися знову,
Марно юність провів золоту.
Таке тихе тепер існування,
Ніщо не тривожить мене.
Лиш радість удалині на прощання
Мовить: «C'est la vie, все мине».<br>Владислав Єрілов
