Тиск усіх умов виходить на поверхню,
Любов, яку ніхто не повернув…
Дитиною не ждеш таких повернень,
Обличчя жорстокого господаря збагнув.
Коли від втоми ти безнадійно загасаєш,
Згубившись у хижому світі, де ти – чужак.
Коли до «вищої ліги» не втрапляєш,
А порожнеча огортає, мов туман.
Та дрібницю одну ти випускаєш,
Коли самотність тисне до сліз і ран:
Обійми себе – ти силу маєш.
З собою ти завжди не сам.<br>Владислав Єрілов
