Згораємо ми, як свічки, хто завтра,
А хтось сьогодні не досвітить ніч,
І в полум`ї кохання розгледіти варто,
Щоб розповісти про нього віч на віч.
За горизонти відлітаємо самотні,
Шукаючи зірку то синю, то білу.
Кохану знайду я навіть в безодні,
І зараз думками до тебе лиш лину.
Через плеяду яскравих думок
Очей твоїх блакитний кришталь.
Знайду я тебе серед сотні зірок
І радістю стане вечірня печаль.
