Дитина народжується в цей світ,
Приходять радості і журба.
Неначе, хтось хоче переробити на свій смак.
Та дати або обмежити її здібності.
Хтось за нею хоче написати або змінити історію.
Щоб вічно правити і мати багато рабів.
Свободу слова і в житті може обмежувати,
А що в майбутньому буде тиран чи звір.
Скільки випробування мало над собою,
Що епохи запам'ятали багато.
Розвиток і знищення цілих поколінь,
Захвачують сильні слабкі народи.
А потім зникають, як не було їх.
У когось смисл,чи жага до цілі,
Ефірні вони бувають в голові,
Що дитина оставить після себе?
Напевно хтось відповість за нею,
Де чудове і мирне дитинство,
Хтось перед очима знищує його.
Ми просили про темні віка і шоб смерть панувала в скрізь.
Бажання миру і спокою просили,
Не гніву,а любові, щоб огортала нас.
Щоб гратися і спілкуватися з друзями,
А не ховатися в підвалах.
Фільми страху написали наперед.
Ілюзія стала реальністю,
Зникає місто і село,
Руйнуються людські долі.
Земля в крові полита.
Що річки почали смердіти.
Вчені думають,як спасти остаток.
Думають,що в космосі жити буде краще,
А в підземлею життя вирує.
Щось творится нове покоління,
Генерація сильних борців за свободу,
Вирощується там і життя тече своєю рікою.
Сильні духом в знаннях вони.
Можливо вони спасуть людство,
Не хочеться знищення всього прекрасного.
Бо шкодувати в майбутньому буде.
Випустити джинів із ламп.
Хто їх зажине на зад,
Впустити в дім легко.
А дальше випровадити важко.
Сили не так багато, що б знищити їх усіх.
Прийдуть за ними інші,
Щоб поглинути нас.
Границі і бар'єри встановити,
Для захисту підержувати і укріпляти треба.
Постійно мати силу для оборони,
Шоб діти могли постійно були в безпеці.
Наш народ прикличе корінь свій.
І договір вічний укладе.
Привяже ворогів і демонів до себе,
Щоб мир запанував на цій землі.
Угод буде багато, за це пролили кров.
Життя в майбутньому покаже.
Як історія розвиватиметься далі,
Будуть переможці і переможені.
Дихання триватиме постійно,
Щоб відновити все зруйноване,
Треба віддати все своє життя.
Денис Третяк 13.08.2026<br>Денис
