ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    65 років відродження духа в християнстві ЄХБ.

65 років відродження духа в християнстві ЄХБ.

Про відродження духа споминають на днях,
Колись в тюрмах за віру сиділи.
Христову віру несли по краю.
Чоловіки і жінки шли в далечінь.

65 років відродження віри,
Споминаю вони про ті жахливі часи.
Гонили і арештовували, до Сибіру відправляли.
Мужність і міць була у них.

А тепер нелюди знищують храми і віру,
Хочуть щоб замовкла молитва.
По домівках під страхом збираються,
Братів і сестер укріплять у вірі.

Псалмами і молитвами Божі заповіді бережуть,
Словами з Біблії укріпляється вони.
Йдучи за Голгофским Хрестом самі у твердій вірі стають.
Сіють Божі Слова в кожне серце.

Щоб дітей до Отця повернути,
Через покаяння і прощення нову особистістю стануть.
До небесних шатів приплинуть,
Двері через спокуту відчинилися.

Віру збережуть у серцях своїх.
Дітей укріпляться в вірі.
З чистим серцем до Небес підуть.
Служителі Божі на ниві працюють.

Скоро жнива настануть.
Пшеницю і плоди треба зібрати,
В комори повні забити.
Кожен дорогоцінний скарб зберегти.

Як історію церкви зберігають,
Нащадкам їм передаються.
Словами минулими укріпляються.
Життя молодого дерева дають.

Соки Євангелія наповняють кожну людину у світі.
Багато хрищень приймає молодь.
І завіти з Творцем укладають.
Знають, що кожну хвилину можуть відійти у вічність.

Світ руйнується навколо нас,
Тільки Боже Слово вічне.
До подорожі ми готові,
І померти за Ісуса готові.

Псалми співалися у тюрмах,
Перед рострілами стояли стояли сильними.
Вороги не знищать віру Христову.
Християнство воскресне знову.

Україна має багато святих за віру.
І воїнів мужніх повертає вона.
До дому линуть і рідна земля їх приймає.
Тільки в пам'яті вони збережуться.

На ці слова напишуть вірші.
Створять фільми про них.
Весь світ побачить їх.
Незабуті і не покинуті вони.

Вечірній дзвін звучить у вухах,
Напевно зве до служби всіх.
На молитву воїн стає.
І за Україну і народ молить.

Просить у Бога кари на ворогів,
Щоб покинули землю нашу.
Щоб діти перестали плакати,
А материнське серце заспокоїлось.

Відродилася наша земля,
Пшеничний хлібом на столі стояв.
Хожен відновив свій дім,
Корені роду мали плоду.

Денис Третяк 14.08.2026<br>Денис

Автор: 

Денис

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]