Мене до Сина, Отче, Ти приваблюй,
Щоби Твій Син мене до Тебе вів!
І Дух Свій в серце посели назавжди,
Щоб я спокоєм володів Твоїм.
І радісно співав подяки гімн.
За те що дарував в серці спокій.
Земля налилася водою.
І жнива настали вчасно.
Молитва в храмах лунають до Тебе Боже,
О прощення гріхів народу.
І дарування нам перемогу.
Щоб знайти в себе ворога,
Знищити з коренем його.
Примиритися з братом і сестрою,
Всі суди відати Богові.
І мирно жити на цій землі.
Дітям випробування оставити,
Щоб міцними були в майбутньому.
Всі батьківські завіти виконувалися.
Слава про Бога і народ України шла по всьому світу.
Щоб пам'ять зберігалася повік.
Для навчання майбутніх поколінь.
Щоб не зганьбитися і не поховати під спудом.
Вічні слова викарбувалися на щитах і списах воїнів.
Сильне військо запорізьке у нас мали.
Захист Батьківщини і віру цінували.
І побратимів берегли повинні.
Христові воїни стояли за землю нашу і народ.
Не продали і рабами не стали.
Вільним мали нащадків своїх.
Від Сагайдачного, Наливайка,
Хмельницького і Мазепи,
І сучасних Бандери, Петлюри і Коновальця,
Мужніми і сильними стали вони.
Від Азова і Хартії і корпусів сила міцності збільшується.
До Перемоги крокуємо вперед.
Наш смолоскип не згасне на віки,
А як доровказ вкаже вперед.
Рухатися браття воїни.
Знищити ворога на віки.
Щоб згадка була увіковічена,
Як мужні воїни перемогли її.
Історію і іконах увіковічнити.
І словами закарбувати на серцях нащадків.
Щоб пам'ятали і не цуралися свого надбання.
Денис Третяк 16.08.2016<br>Денис
