Хто ти, коли стоїш один на краю?
А спогади серце твоє пробивають мов стріли.
Коли тиша охоплює сутність твою.
А думки безслідно зникають, що до тебе летіли.
Хто ти, коли лишається біле чи чорне?
Коли сльози твої давно не ллються рікою,
Коли всесвіт тримаєш в одній ти руці,
Бо інша рука давно оніміла від болю.
Хто ти, коли можна бути ніким?
На скільки ти щирий буваєш душою,
А може тут криється тайна життя,
Лишатись ніким, щоб довше побути собою.
Хто ти, коли обмінялись думками?
Хочеш вбити мене, чи на руки підняти,
Наше озеро спогадів повне давно,
Ми не мусимо монстрів з глибин діставати.
<br>Сисоєв Ілля
