Детермінізм придумав Сатана,
Бо як іще можливо пояснити,
Коли людська натура вогняна,
Не хоче більш мистецтво те творити?
Навіщо запчастині механізму
Дано переживати стільки мук,
Зла, радості, кохання, гуманізму,
Тепла від дотикання пальців рук?
Ти думаєш, що ти маленький гвинтик,
Але реальність не така проста.
Один твій імпульс може все змінити —
Твори, прошу, на стороні добра.
І як би не хотілось виправдати
Всі складнощі життя твоїм хрестом,
Ти можеш завжди все це подолати —
Іди до ідеалів напролом.
Кожна душа — прекрасна, неповторна,
Але водночас і така складна.
Стій стійко — ніби стіни Парфенона,
Насолодись свободою сповна.<br>Ірина Івко
