Моє життя

Істина в брехні, я її давно постиг,
‎Куди було потрібно, неодмінно встиг,
‎Далеко не з тих, наївних хлопят,
‎Всі ці обмани, для мене, лише дитячий сад,
‎Ще той гад, але таким зробило оточення,
‎Давно забув, що таке гріх і ненаситне збочення,
‎Мої заохочення, робити добро людям,
‎Але добро моє, не всім добро, таке відлуння,
‎Моя кохана манюня, уже давно велика,
‎То вишенька на торті, то спіла клубника,
‎Серед шика не живу, вдоволений чим є,
‎Така правда, ось таке, житіє моє,
‎Життя кує, росту духовно, досконалю тіло,
‎Намагаюсь взірцем бути, для дітей невміло,
‎З близькими, все щиро, бо має бути так,
‎Здебільшого розумний, але іноді дурак,
‎Не знаю, як, це бути тим, ким мене вважають,
‎Не видусь на провокації, собаки лають,
‎Нехай знають, де залізуть, там і з лізуть вмить,
‎Це моє життя і вдруге його не прожить.
‎
‎<br>Олександр Володимирович Єрмоленко