З джерела би водиці попити,
Смак згадати, яким він був,
У долоню роси вхопити,
Та щоб простір подяку чув.
Щоб відлуння котилось, верталось,
Коли вітер на мить затих,
Щоби серце усім втішалось,
Геть усім, до дрібниць малих.
29.08.2026.
Ганна Зубко
