Скільки рядків написано нами —
Рахувати не зможем власноруч…
День за днем… пелюстками
Розкриваєш бутон. Завжди поруч.
Пригорнувши печаль, з тобою посміхаюсь,
Іноді марю… Не жалкую, просто мудріша.
Все інше — шипи, за які так тримаюся,
В обіймах твоїх вони стали слабкіші…<br>Конькова Наталія
