Я упиваюсь мудрістю своєю,
Немов отруту в душу свою ллю,
Як гострий ніж із вуст твоїх коханих,
Адже я так тебе люблю…
Що в кожного у нас своя дорога,
І щастя й доля в кожного своя,
І вже нема надій і сподівання,
Сьогодні разом,-завтра в нас нема…
Вже неважливо любиш чи не любиш,
Вже неважливо, з ким сьогодні ти,
Один лиш спогад, сповнений ілюзій,
Кохання ніжного в якому я і ти…
Моя ти мрія, мрія і надія,
Що буде все, що ти мені казав,
Той океан і кавуни і диня,
І небом зоряним, щоб нас господь вінчав…<br>Маргарита
