Образ що не згасає

Я сплю і бачу в снах тебе-
таку прекрасну, ніжну, недосяжну.
Ти на відстані простягнутої руки, але водночас так далеко…
Повільно, ніби в невагомості, я простягаю руку, з надією торкнутись хоч на мить.
Та ти згасаєш, згасаєш, немов іскра, що впала в сніг.
Я прокидаюсь, не розуміючи нічого, та не стирається в голові моїй твій образ, який залишиться зі мною навіки.<br>souri