А я пробачила тобі усе,
давно забула й відпустила.
Образи й злості серце не знесе —
вони ослаблюють могутні крила.
Я надихаюся життям.
Поразки і розчарування —
це мій маленький тихий храм,
місце молитви й покаяння.
Я все ще вірю у любов —
вона навколо і в усьому.
Світанок нам покаже шлях,
а захід поверне додому.
Я бачу щастя у простих речах,
приємних випадковостей бажаю
і не несу у серці страх.
Нарешті вільна — я не ховаю
те, що відчуваю…<br>Стефанна
