Як же боляче… наче й не зрада,
Та не бачу любові й турботи.
Всі знецінились люблячі фрази,
Серце карається у скорботі.
Як не день, так якісь нові фарси.
Та й пробачення — лише слова…
А я хочу бути коханою.
Відчувати, що я жива!
Що кохана, а не зручна,
Що тобі моя думка важлива,
Що всі квіти — не, як годиться,
А для того, щоб була я щаслива.
Щоб відчути турботу твою
І знайти у тобі свою гавань.
А слова, що все зміниться,
Не звичайна порожня заява.
2024<br>Наталія Максимович
