Солоха

Тружуся над новою композицією з каменю , –
назва якої "Солоха" (та баба що хмарки розкидала .
Хмарки розкидала над ганком, ходила Солоха по вареники , збирала баба дідові беники)
Боса ходила Солоха по полю , ноги мочила в байраці ,
серпиком жмуття соломи збирала , ковзала з хмарок- барханів на драчі.
Ковзала з хмарок та в річку Солоха, дід огризався , Солоха- пройдоха…
Спіймали багрінням за ногу Солоху, дід розкричався , – жона мені плохо.
Чого ти зі хмарок полізла в багнюку , прийняв холоп тебе жінка за щуку.
В снастях – лахмітті сховав дивну птицю ,
з хапкою дід загубив молодицю.