Недавно спостерігається незвичайне явище,
Малюються малюнки на асфальті.
Сонечко і метелик радість приносять в цей світ.
Голуби літають над малечою.
Хоть похмурий день був,
Радості приніс всім охочим.
Блогери знімали репортаж,
Що життя продовжується у нас.
Святкував двісті вісімдесят років відродження монастиря,
Людей запрошував до себе.
Нові свідчення знайшли.
І щоденник відкриває минулі роки.
Як раніше люди любили і цінували Вінницю,
Дітей своїх незабувала.
Мирні угоди укладали
І подячні молитви служби Божі правили.
Як русня знищували віру.
Що до Сибіру і Казахстану відправляли,
Та віру і спадщину не знищили.
Простий народ зберігав,
Таємно служби вели.
Душпастирство підтримували народ.
Хоча музеї свої творили,
Але короткий шлях прийшов.
І віра і молитви відродилися.
Що за народ України і воїнів звучить,
Кожен може прийти помолитися.
І втіху від Бога отримати,
Зв'язок між поколіннями стає міцним.
Пам'ять зберігалася у народу,
Передастя молодшому поколінню.
І вічно в святому місці молитва звучить.
Святі отці і небесні охороняють їх.
Вірші і пісні звучатимуть у нас постійно,
Даже затримка в дорозі не змінить волю Божу.
Хоть мерзнуть люди в ночі,
Дома горять навколо нас.
А ми сильніші духом ,
Вижемо і смерті не боїмося.
Допоможемо друг другу в біді.
І покращемо емоційний стан.
Хтось хоче запугати і шоб територію здали,
Але сильним духом,
Ми клаптик поверним назад.
І будем цінувати кожну хвилину свого буття.
Ми сильний у вірі народ
І серцем чутливі до всіх,
Але зло і злочинців не простимо.
Кара Божа наздоганяє їх.
Прийде той час і покарання буде,
За всі злочини віддадуть відповідь,
Тут строки дають,
А там вічний присуд буде.
В ми потроху відродимо Україну,
Щоб зацвіли в кожному дворі квітки.
І раділи в кожній хаті.
І подяку вирувала в кожній сім'ї.
Я люблю чудове місто Вінницю,
І краєвиди тут чудові.
Радісно і відпочивати тут.
І молитви тихо творяться у нас.
Денис Третяк 23.09.2026
<br>Денис
