Не дай думкам, день, поруч бути,
Жени від ме́не їх, жени!
З-за них вже хочеться сплакнути,
Не відчуваючи вини.
Самотність муче, вічна втома,
Й безсоння зиркає в кутки,
А ще думки, як та оско́ма,
Як ті колючі реп'яхи.
20.09.2026.
Ганна Зубко
