слів любові
не бува забагато,
лиш якщо вибирав ти правильні знаки.
прояв уваги,
тепла чи моменти у муці.
скріпляє не мир,
скріпляє розлука.
в мовчанні небес почую я шепіт, що доноситься від тебе,
що впізнаю я завжди,
скільки б годинники не йшли.
час це лиш моменти дії,
кілометри лише мрії.
так багато слів було не сказаних чи забутих,
але поки любиш,
говори.
як кохаєш,
зупини і скажи все, що ти захочеш.
далі може бути пізно.
не наздоженеш ти милу.
лише вночі пролиті сльози нагадають за мовчанку,
в яку грали до світанку,
і мовчали,
і дивлись,
кого гордість перша кине,
і загубиться в хмарках,
мов лелеки,
що летять за край.
тому хочеш говорити,
як не впевнений, мовчи.
але в момент окремий любові
не мовчи лиш ти, благаю!<br>Аніта Артюх
