Дивлюсь у новинах, читаю в статтях:
Росія блокує Олешки…
Не знаю, можливо, і дійсно все так.
Наважилась вчора нарешті
Піти до сусіднього з нами села,
Бо вдома уже ні зернини.
Між мінами мов зачарована йшла…
Усюди розбиті машини.
Консерви в причепах, згорілих до тла,
А в інших – снаряди горою.
То мабуть, сволота рашистська везла
Для себе продукти і зброю.
Які ж недотепи. Дивуюся аж.
Мінують шляхи, мов не знають,
Що ті, хто їм возить воєнний вантаж,
На мінах отих вибухають.
Знімає кіно український дронар:
В Олешках суцільні руїни.
За кадром упевнено йде коментар:
Російські загарбники винні.
Якісь у них дивні солдати – самі
Створили з будинків завали,
Щоб жити без газу і світла в пітьмі,
Ховаючись в мокрі підвали.
І знову читаю з останніх статей
Про дії російських ганд…нів:
Кацапи вибивають в Олешках людей,
Тренуючись скидам із дронів.
До чого ж незграбний російський бандит,
Тренуючись, знищує радо
Того, хто його прикрива, наче щит
Від мін українських і градів.
Та якось не все зрозуміло мені.
Чому ті ворожі солдати
Такі недоумки бездарно-дурні
Й не вміють ніяк воювати.
Я вірю новинам. Та разом із тим
Я маю тверезості рештки.
Народ уважають напевне дурним,
Раз пишуть таке про Олешки.
В Олешках вбивають цивільних людей.
Це дійсно – блоковане місто.
Народ голодує. Багато дітей…
Але ж не усе з цим так чисто.
Ми чуємо, звідки снаряди летять,
Та можем своїми очима
На залишках дронів і мін прочитать,
Чия то граната чи міна.
Не байдуже нам, як загинемо ми:
Від рук окупантської мразі,
Чи дій ЗСУ. Бо на клятій війні
І смерть має присмак образи.
Пояснення:
Cui prodest scelus, is fecit
«Хто отримує вигоду від злочину, той його
й учинив».
(Сенека)
<br>Боб
