Ніколи не любила я дощів,
Краплинами стікаючих по скроні.
Але тепер немає кращих днів,
Бо під дощем не запускають дронів.
Сьогодні вдячна гомінкому дню,
Наповненому свіжими струмками.
Хоч трохи не боятимусь вогню,
Що шириться сухими бур'янами.
Війна змінила кожного із нас.
Ми полюбили те, чого не знали.
Ми всі навчились цінувати час,
Який до цього щиро марнували.
Бо кожен день війни і кожна мить,
І кожен біль перед світанком раннім,
Так може статись, вже не заболить,
Бо буде у житті твоїм останнім.
Історія написання:
Цілий день 23.09.2026 в Олешках йде дощ.
Жодного дрону не дзижчало над головою.
Навіть артилерійських і мінометних
обстрілів майже не було.
Дивно і незвично.
P.S.
Під вечір все таки чутно було вибухи дронів.<br>Боб
