спогади щастя

почуття не полумья
але мої палають чомусь,
відверженні почуття
біль,страдння,згасання
ні тільки не знову,
досить,
це маячня,тьфу дурність ця юність,
але ж…
мов мале дитя радію обіймам твоїм,
руки твої теплі й дбайливі,
шкода лише спогади наші,
це все що лишилось,
з тих вечорів,
які здавилися "вічними"
й розумію..що чорт я втрачаю контроль,
почуття мої,
взірвалися мов ті феєрверки,
при спогаді твого силуэту.
<br>Єри