***

З глибин свідомості ти виринаєш,
Не відпускаєш ти мене...
Ніщо у Світі не зникає,
Моя фантазія живе…
На затуманеній орбіті,
Він там залишився, твій біль.
Фантом у Вічності зникає…
Відкриється знов день новий...
А білий аромат троянди
Полинув у Чумацький шлях…
Між зорями лунало ехо:
"Можливо не настав ще час…"
Тендітно трепотять пелюстки -
Троянди-квітки у моїй душі…
Тебе я можу лиш відчути -
Зі шлейфом ніжності, у сні.