***

Стою на перехресті іще раз...
Вагання миті серце розриває.
Не знаю, як це трапилося в нас,
Я нитку долі знову
розриваю.
Застрягли в горлі сказані слова...
Навіщо це чекання було?
Не оцінили те, що доля піднесла,
Про душу в розпачі забули.
Дивилася, як ти пішов...
Та серце вже не розривало груди.
А в небі пролетіли журавлі...
І тихий шепіт:" Далі буде?.."