ТАНГО ДОЩУ

Танцює дощ на підвіконні
У жвавому ритмі скерцо:
То дзвінко постукає в шибку,
То зробить своє інтермецо.
Якийсь дивний цей дощ, мінливий.
Кида в душу то радість, то смуту.
Обриваю вологі струни –
І пускаю на м’яту-руту,
Де весна у блакитній сукні
Витанцьовує танго дощу.
Він полонить її серце
Й шепче ніжно: «Не відпущу!»
А вона п’є вологу душу,
Розплітає по пояс коси,
Одяга з бірюзи обруч
І на свіжі падає роси.
<br>М_А_Л_Ь_В_А &Валентина Пошкурлат