ТИ ВСЕ-ТАКИ ПРИЙШОВ
А ти прийшов, ти все-таки прийшов,
Не боячись уже спізнитись.
Адже ж давно ти так мене знайшов,
Та довелОсь перетерпіти…
І біль розлук, й народження синів,
І підлість зрад, і злі прокльони,
І смерть дідів, і ненадійність слів,
Обман усіх неписаних законів.
Колись здавалось, що життя без меж,
Тепер межа усе видніша.
Ми вірим – після тисячі пожеж,
ПрийдЕ хвилина найсвітліша.
Що маємо? Десятки болячОк,
Об'єднані тепер тривоги,
І клопотів багато, аж вершок,
Й надалі звужені дороги.
Говорять, що минуло, те пішло.
Може майбутнього й не бути.
Шукаємо сьогодні ми тепло,
Щоб завтра вже його забути.
А ти прийшов, ти все-таки прийшов,
Приніс на щастя сподівання.
Зігрів від холоду загуслу кров,
Вселивши віру у кохання!
1.09.2001 м.Львів 513
Христина Пелікан<br>Христина Пелікан
