ЗАСЛІПЛЕНА ЛЮБОВ
Яка любов ніхто не знає,
Вона у кожного своя.
Одному очі відкриває,
Для іншого безмежна тьма.
Давно вже я любов зустріла.
Мені не рада ти була.
І непривітно так скривилась,
Але у бік не відійшла.
Бо я любила, як любила!
Я вірила в пусті слова.
Все, що було в душі відкрила,
Все, що я мала віддалА.
А ти безрадісно дивилась,
Тому я більше не змогла.
Бо серце боляче забилось, –
Все, досить, я таки жива.
Прогнала я тебе, забула
Й дорогу ту, що ти прийшла.
Таке полегшення відчула,
Що ожилА і розцвіла.
Скажи, для чого ти вернулась,
Щоб біль мені принести знов?
Мій спокій в серці похитнула
Моя засліплена любов.
12.10.75 м.Львів
Христина Пелікан<br>Христина Пелікан
