Ти кожному даруешь від посмішки тепло,
І кожного підтримати готова.
Але в очах твоїх холодне, нескінченне скло,
Твоя професія – військова.
Всередині давно Метелиця й морози,
Емоції бушують, ніби хвилі в сильний шторм .
Увесь твій біль внести б в рядки до прози,
Але боюсь порушу для цензури забагато норм.
Твої пісні лунали в такт прильотів,
А навкруги лунала арія смертей.
Ти захищала край від ідіотів,
Ніби батьки своїх дітей.
Ти з побратимами стояла наче камінь.
І рани їх цілодобово обробляла.
Вселяла кожен день надії промінь,
І чужаків завзято спопеляла.
В твоїх очах наразі так спокійно,
Хоча страшні картини досі увісні.
Флешбеки залишать присмак ностальгійно,
Закінчаться воєнні дні, їх змінять радісні.<br>Олександра(_Alex.aaa_virshi_)
