По водах річки промінь грає,
Смарагди вічної Весни…
Я зупинилась, бо не знаю:
Як відірватись від краси!?
Лебідка білосніжна плине,
Прогулянка між берегів…
Моя душа, як в Небо клином,
Наче злетіла в море снів…
Не хочу йти…завмерла хвилька,
Відрада для очей моїй…
Лебідка біла, наче зірка,
Немає діла їй до всіх…
І так, не треба сотні грошей,
Щоб відродись до життя,
Навколо нас безмежний простір:
Чарівна, ніжна простота…
По водах річки промінь грає,
Я зупинилась, не піду…
Злетіла я, ніби до Раю:
Земного…трішки постою…
ND♥️<br>Надія Холод (ND)
