Життя коротке! Я це знаю,
Та першим крок боюсь зробить.
Й цим себе лиш забавляю,
От що самотнім легше жить.
А раптом щось, щось невзаємне?
Оті слова, які приносять сум.
А може щось, от щось приємне,
Що на мене подіє, як опіум.
Та про це ніколи вже не дізнаюся,
І навіть тоді, коли у почуттях наважусь зізнатись.
Бо вже будуть іншими наші життя,
Буде пізно уже дивуватись.
Життя коротке <br>Максим Трач
