Мине сто років. Відболить.
І захрещатиться барвінком.
Сто смутків в вирій відлетить,
Відголосивши на причілку.
Там, за зірками, там, де ви,
Напевно, тихе тепле літо
Торкніться білими крильми
Тих нас, що ще на цьому світі.
Тут ще ятриться і пече,
І захлинається печаллю
Барвінкова сльоза клечальна.
Сто років не минуло ще…<br>Олена Присяжна
Новинки
Клечальне
Автор:
Олена Присяжна
Поділитись
