Вже сонце ховалося в лісі,
Співоче, пташине Полісся…
Листками проміння спадало,
Між кронами кленів зникало…
Вже шоста година настала,
Соната вечірня лунала…
Шептало з вітрами колосся…
Вселенське тепло полилося.
Доріжку трава простелила,
Між кленів пташина злетіла…
Волошки привітні всміхались,
У житі вінком заплітались.
Безмежне, зелене море…
Буяє трава на просторі…
Не спиниться захват ніколи!
Виходять з Небес вічні Зорі…
Душевна моя насолода,
Блаженство дарує природа!
Безмежне, зелене море…
Гуляє душа на просторі.
ND💞<br>Надія Холод (ND)
