Я так поїхати до мами хочу
І як приїду, сильно пригорну.
Ти поцілуєш мене, мамо як ніколи
А я для тебе світ переверну.
Я забігаю з радістю до хати
І чую музика лунає геть сумна.
Всі квіти розкидають по дорозі
Це, що мене в живих уже нема?
І мама на колінах плаче
Не розумію зовсім я нічого.
Я маму лиш обняти сильно хочу
Але не можу, та чого?
І скільки квітів, прапорів я бачу
Для чого це все нам отут?
Людей багато, побратими…
На лицях всіх гіркущий смут.
І домовину в хату вносять
Невже в тій домовині я?
Погинув за свободу нашу
Й богу віддав своє життя.
<br>Настя Бортник
