Я не буду вмовляти, не буду чекати.
Я не вмію любити, мені набридло страждати.
Я не буду плекати мрії чорно-білих фантазій,
І щоразу тікати від своїх відображень.
Я загубилась у снах, а дні летять наче птахи,
Яких я давно вже не в силі спіймати.
Визираю в вікно та боюсь визнавати,
Що ядерний гриб я не в силі спіймати…
Та світлом надії знову все запалає,
Надія жива, адже вона не вмирає.<br>Jessica
