Наді мною пливуть не кити,
А люди та їх коти,
Автівки, дерева й хати,
Дороги, дамби, мости…
А піді мною – дно,
Знаю його давно.
Випливем все одно:
Іншого – не дано.
(с)
P.S. Вірш присвячено катастрофі на дамбі Каховської ГЕС.<br>Катерина Нікода
